Ветеран Володимир Гусєв з 2014 року брав участь у бойових діях. Шлях захисника не був простим – він отримав поранення, проходив лікування та реабілітацію, шукав себе у цивільному житті. Наразі він допомагає тим, хто, як і він сам, пройшов через жорстокі реалії війни, зазнав травм і потребує відновлення.
У рідному Звягелі на Житомирщині разом із дружиною Оленою він відкрив реабілітаційний центр. Там військові, які зазнали поранень та контузій, можуть отримати кваліфіковану допомогу.
Служба на Донеччині
До повномасштабної війни Володимир служив рентген-лаборантом у медичній роті 30-ї окремої механізованої бригади. З 2014 року він брав участь у бойових діях на Донеччині, рятуючи життя побратимів.
Ворожі обстріли, вибухи та небезпека стали його щоденною реальністю, а в найскладніші моменти, щоб допомогти пораненим, йому доводилося ризикувати власним життям.
Володимир пригадує, як у Степанівці на Донеччині тричі ледве не загинув.
«Кажуть, що у кішки дев’ять життів, а в мене того дня було три. Ми поїхали забирати пораненого, потрапили під обстріл. Везли бійця з пораненням ноги, але машина була у поганому стані й їхала погано. Нам потрібно було доставити його за 30 кілометрів до мобільного шпиталю, а далі передати на гвинтокрил для евакуації. Під час цього потрапили під сильний обстріл. Вийшли звідти лише о четвертій ранку. На зворотному шляху нас раптово обстріляв ворожий БТР. Ми продовжили рух і зустріли нашу колону. Вона мала їхати в одному напрямку, а ми з пораненим — в іншому. У цей момент почався обстріл, під час якого я отримав контузію та сильний стрес», — розповідає ветеран.
Допомога військовим і цивільним
Після лікування та реабілітації Володимир повернувся до цивільного життя. Він говорить, що адаптуватися до нових умов було непросто, але він рухався вперед. Два роки ветеран працював в управлінні сім’ї, молоді та спорту у міськраді Звягеля.
Проте, йому хотілося знайти роботу до душі та допомагати людям. Тож він пішов працювати вчителем-реабілітологом в інклюзивно-ресурсний центр.
«Мені дуже подобалося працювати з дітьми, але я зрозумів, що цього замало. Тоді з’явилася ідея відкрити власний кабінет. Якось до мене приїхав друг і запропонував допомогти з відкриттям. Спочатку було страшно, адже, хоча я знав свою роботу, люди приходять з різними патологіями, і це велика відповідальність. Хотілося допомогти кожному», - розповідає Володимир.
Наразі він працює реабілітологом і фізіотерапевтом у власному реабілітаційному центрі. Його він відкрив разом з дружиною за три місяці до початку повномасштабного вторгнення. Основний напрямок закладу - лікування захворювань опорно-рухового апарату. У центрі працюють реабілітолог, фізіотерапевт, невролог, кардіолог і масажист. Заклад оснащений сучасним обладнанням для магнітотерапії, електроміостимуляції та ультразвукової терапії. Крім того, завдяки участі в державній грантовій програмі «єРобота», вдалося придбати апарат для TR-терапії.
«Наші пацієнти — люди різного віку, але здебільшого дорослі. Якщо просять, беремо і дітей. Також працюю з військовими, які мають наслідки поранень, контузій, емоційних переживань. Ми допомагаємо їм стабілізувати стан, щоб вони могли й надалі виконувати бойові завдання. Спеціалізуємося переважно на опорно-руховому апараті. Військові часто звертаються зі скаргами на біль у попереку, спині, колінах. Деякі потребують відновлення ліктьових і плечових суглобів після поранень», - розповідає Володимир.
Ветеран зазначає, що часто захисники не хочуть ділитися переживаннями та перебувають у важкому психологічному стані. Та фахівцю вдається знайти спільну мову з пацієнтами – він розповідає їм про власний досвід служби та важке відновлення.
«Я б порадив хлопцям, які повертаються з війни, спершу подбати про свій психоемоційний і фізичний стан. Бо поки не відновиш здоров’я, не захочеться займатися нічим. А коли трохи стабілізуєтесь, не опускайте рук. Багато хто пробує щось нове, не виходить — і одразу здається, що це не його справа. Так не можна. Треба продовжувати. Якщо не виходить самостійно, звертайтесь до фахівців. Тоді результат точно буде», - радить Володимир Гусєв.
Крім роботи у реабілітаційному центрі, чоловік викладає дітям карате і має чорний пояс третього дану.
«Головне – йти вперед. Розвиватися самому й допомагати розвиватися іншим. Що б ви не робили, робіть це з любов’ю», - підсумовує ветеран.
Нагадаємо, дружина загиблого захисника відкрила реабілітаційний центр для ветеранів у Калуші.
Фото: Суспільне Житомир
