Десять років тому Іван Павліш працював у сфері юриспруденції на Львівщині та навіть не задумувався ані про сільське господарство, ані про військову службу. Однак збройна агресія РФ змінила його погляди на життя: у 2015 році чоловік вперше долучився до лав захисників, а в 2022-му – знову став на захист Батьківщини.
У 2018 році ветеран засіяв перші гектари власної землі – і з цього почався його шлях у фермерстві. Вже після повномасштабного вторгнення росіян почав вирощувати у промислових масштабах екологічний батат та назвав свій проєкт "Бататко".
Як вдається поєднувати військову службу з сільським господарством, з якими труднощами стикається та про що мріє, чоловік розповів в інтерв’ю veteran.com.ua.
"Спочатку я не мав великих амбіцій у сільському господарстві"
Коли почалася перша фаза російської агресії, Іван працював помічником судді та був впевнений, що саме з юриспруденцією буде пов’язане все його життя. Однак, коли на Донбасі вже "стартували" бої, стояти осторонь не зміг. Спочатку займався волонтерською діяльністю, а в 2015-му мобілізувався: службу ніс у 53-тій окремій механізованій бригаді та через 14 місяців звільнився.
"Тоді я думав, що це будуть мої останні "пригоди" у ЗСУ і що на службу більше ніколи повертатися не доведеться. Однак доля вирішила інакше. 24 лютого 2022 року я вивіз родину зі Львова у село, а наступного дня вже був у військкоматі та мав посаду в своїй новій бригаді, - розповідає чоловік. – Наразі служу в армійській авіації, виконую різні завдання, пов’язані із безпілотними системами".
Демобілізувавшись у 2016 році, Іван продовжив працювати в сфері юриспруденції, проєктного менеджменту, а паралельно з тим шукав варіанти пасивного доходу. Як учасник бойових дій, мав право приватизувати земельну ділянку площею в два гектари. Коли почав займатися цією справою, в нагоді стали знання юриста, адже реалізувати право довелося через суд. Все ж йому вдалося домогтися справедливого рішення, а згодом – ще й придбати корпоративні права вже створеного фермерського господарства.
"Тоді у мене ще не було великих амбіцій в сільському господарстві, але станом на 2018 рік я мав фактично 22 гектари, які почав активно засіювати, - ділиться чоловік. – Однак згодом ще добрав трохи землі в оренду і сьогодні маю вже близько 40 гектарів в обробітку".
Новим поштовхом для розвитку господарства став 2022 рік. Тоді Український ветеранський фонд вперше оголосив конкурс грантів на створення та розвиток бізнесу. Маючи військову вислугу в сфері аеророзвідки, безпілотних систем, захисник подав заявку на закупівлю агродрона, що оприскує земельні посіви. Тоді її схвалили, і в чоловіка з’явився перший "льотний" екіпаж. Вдруге аналогічний конкурс виграв у 2024 році – навесні матиме вже повністю укомплектовані два екіпажі агродронів.
"Бататко – це батат + татко"
"Мені завжди було цікаво виростити якусь незвичну культуру біля хати, тож у теплиці ми з дружиною садили дайкон, манго, авокадо, помело. А одного разу спробували й батат – і все вийшло. У грудні 2021 року у нас народився син, і коли ми почали вводити прикорм, то дали скуштувати цей овоч. Йому дуже засмакувало, а в нас з'явилася ідея для масштабування бізнесу", - розповідає військовий-фермер.
Тоді подружжя вирішило, що їхньою "крутою цільовою аудиторією" можуть стати молоді батьки, які дбають про здорове харчування маляток та старших дітей. Адже батат - сам по собі корисний овоч, а в господарстві Павлішів вирощується виключно в екологічний спосіб (без використання пестицидів, мінеральних добрив і т.д.).
До речі, на основного натхненника створення "Бататка" вказує й логотип – дві бульбини: "татко-бататко" і "син-бататик". Торгова марка вже зареєстрована в Україні, а наступного року Іван планує запустити органічну сертифікацію продукції:
"Це довготривалий процес, але все ж хочемо запустити його. Фактично овоч вирощується в органічний спосіб, а відповідних документів поки немає. Думаю, сертифікація займе до трьох років".
У 2022 році чоловікові не вдалося організувати вирощування батату у своєму господарстві, адже час був дуже нестабільний, і сам захисник постійно їздив на ротації. Однак з 2023 року він знайшов рішення, як поєднувати сільське господарство з військовою службою, до того ж вести справи допомагають дружина та батьки.
Вирощування батату – окрема агротехнологія
Батат не зустрінеш на столі кожного українця, як, наприклад, картоплю, моркву чи буряк. Досі цей овоч відноситься до екзотичних, а виростити його в кліматичних умовах нашої країни непросто. Іван каже, що найлегше це робити у південних регіонах, однак через повномасштабне вторгнення росіян наразі це неможливо. Проте, якщо докласти зусиль та експериментувати із сортами, то гарний врожай можна отримати й на Львівщині.
"Це зовсім нова агротехнологія, яка суттєво відрізняється від того, що в нас вирощується. Батат, хоч і схожий на картоплю, однак зовсім інакше розмножується. Спочатку треба тримати в теплиці, проростити саджанці, зробити гряду, затягнути агроволокном, під нього посадити саджанці, далі інтенсивно поливати, а вже наприкінці викопувати та закласти на просушування. Тобто, це трудовитратний процес", - ділиться секретами чоловік.
На 2024 рік Павліші закладали три види батату, однак успішно виростити вдалося лише два - "LA" (помаранчевий) та "мурасакі" (кремовий). Овоч продають українцям на своїх сторінках у соцмережах, через локальні крафтові магазини, а також поставляють у мережі львівських ресторанів. Крім того, їм вдалося зібрати урожай сої з 40 гектарів господарства.
Нещодавно на коробки "Бататка" Іван почав наносити особливе брендування - "Створено захисниками". Це лого розроблене Українським ветеранським фондом для маркування продукції захисників і захисниць, щоб привернути до них увагу та популяризувати у суспільстві.
Щодо планів на майбутнє, то наступного року захисник хоче збільшити площу своєї та протестувати нові сорти батату. Чоловік горить справою та має чимало ідей щодо масштабування – зокрема, запустити переробку овочу. Проте втілити їх у життя заважає війна з росією:
"З батату можна робити борошно, хелсі-чіпси та інші цікаві продукти. Однак поки я не повернуся, це питання буде відкладатися. Адже просто вирощувати його в дистанційному режимі – вже ризик, то що тоді говорити про переробку. Тож я мрію про нашу Перемогу – щоб бути вдома та мати можливість повноцінно працювати", - відверто каже Іван Павліш.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про Миколу Островського, який отримав грант та вирощує свиней екзотичних порід на "Ветеранському ранчо".
Фото: "Бататко"/соцмережі
