"Хочу вивчитися на протезиста": після втрати ноги захисник Донеччини будує плани на майбутнє

До 24 лютого 2022 року військовий Андрій Ільїн вже мав бойовий досвід, однак на той час вже кілька років цивільним життям. Після повномасштабного вторгнення росіян він знову пішов на фронт – щоб захистити Батьківщину та помститися за найкращого друга. На Донеччині втратив ногу: після протезування довелося наново вчитися ходити. Однак на цьому незламний чоловік не зупинився: опанував не тільки ходьбу, але й стрибки на скакалці та навіть їзду на велосипеді.

Ветеран вже пройшов лікування та будує плани на майбутнє. Після звільнення з лав ЗСУ він хоче стати протезистом та допомагати іншим військовим з ампутаціями. 

Повернувся на фронт, щоб помститися за найкращого друга

Вперше на війні Андрій Ільїн опинився ще за часів Антитерористичної операції – в 2016 році. Тоді він підписав контракт з 79-тою окремою десантно-штурмовою бригадою,  відслужив близько 3,5 років та повернувся до цивільного життя. Однак повномасштабне вторгнення російської армії в Україні все змінило:

"Коли почалася ця війна, мені приснилося, як нібито загинув мій найкращий друг Бодька – ми з ним служили разом. Я йому подзвонив та розповів… А через пару днів в його бліндаж влучила ракета чи КАБ – усіх вбило. Я пішов на фронт, щоб помститися".

Тоді чоловік пішов до військкомату та сказав, що йому терміново треба в армію. Пройшов підготовку, курси з навчання сержантів та відправився у зону бойових дій.

"Одразу розумів, що в мене немає частини ноги"

Разом з побратимами Андрій близько місяця воював у Волноваському районі на Донеччині. Одного разу займалися евакуацією поранених, коли командир попросив забрати з поля бою полеглих захисників. Разом з побратимом військовий вирушив рано-вранці, а біля одного з тіл натрапив на міну. Тоді чоловік втратив пальці ніг.

"Мене швидко евакуювали, бо вже поряд була машина. А потім бачу, що ще одна міна летить – вона вибухнула та посікла мені ноги, а ще одному пацану руку пробила. Інший снаряд потрапив у машину й з неї довелося вибігти, мене тягли кущами,  - пригадав оборонець. – Я був у свідомості та розумів, що в мене немає частини ноги. Але я себе загартував, бо життя таке було… Навпаки всім говорив, нічого страшного, що ноги немає. Не мав думок, а що ж я буду далі робити?"

У планах захисника – стати протезистом та допомагати іншим військовим з ампутаціями

26 вересня 2023 року Андрія Ільїна відправили на реабілітацію до Вашківецької лікарні, що в Чернівецькій області. За сім місяців він отримав кілька протезів, але на перший зміг встати лише через чотири місяці лікування. Тепер же таких "помічників" у нього три: чоловік називає їх своїм автопарком.

"Нога в мене майже вся є, і коліно. Я думав – хоп! – і побіг. А так не виходить. Спочатку це тяжко та боляче, бо нога всихається. А зараз я вже два місяці, як ходжу без милиць. Можу тепер хоч два дні так ходити. Вранці одягаю протез, а ввечері знімаю. Футбол лиш нормально зіграти не можу. Але нічого – буду хокеєм займатися",  - розповів захисник.

Він зізнався, що період реабілітації для нього пройшов швидко, а виписуватися з лікарні йому зовсім не хочеться – дуже сподобалося місто. Крім ходьби, військовий вже опанував їзду на велосипеді з протезом та стрибки на скакалці. Вважає, що відновлення пораненого залежить і від нього самого, зокрема, від сили волі.

У планах Андрія – звільнення з лав ЗСУ та кардинальна зміна життя. Він міркує про переїзд до Чернівців та про те, щоб допомагати іншим військовим з ампутаціями:

"Треба вчитися на протезиста, щоб робити людям такі ніжки. Але спершу потрібно звільнитися з армії. Потім вступлю на протезиста й буду у Чернівцях робити протези", - поділився чоловік.

Нагадаємо, раніше ми розповідали історію ветерана Миколи Ворончука. Чоловік втратив руку на фронті, але не силу духу: з біонічним протезом збирає дрони для побратимів.

Фото: скріншоти з відео

Потрібна допомога чи зразок заяви?
Скористайтеся Базою знань: готові юридичні шаблони заяв, рапортів та алгоритми дій.
Відкрити довідник