З 2016 року вінничанин Ярослав Павлик займається бізнесом – він власник автосервісу та магазину запчастин для легкових машин. Проте, коли розпочалася повномасштабна війна, чоловік в перший день вторгнення добровільно пішов до військкомату і став на захист рідної землі.
Так вчинив не тільки він, а ще сім його співробітників. Ярослав брав участь у гарячих боях, отримав важке поранення, втратив руку і навіть після цього ще рік виконував завдання на фронті. Його історію розповідає Вінницька обласна державна адміністрація.
З роботи – на війну
Ярослав згадує страшний день, який змінив життя усіх українців. 24 лютого 2022 року він та його співробітники прийшли на роботу і почали радитися, що робити далі. Керівник автосервісу та його підлеглі прийняли спільне рішення – гуртом їхати до військкомату та добровільно ставати на захист країни.
«Там були страшні черги, тому нам сказали їхати до територіальної оборони Вінницького району. Там ми були першими у списках, - згадує Ярослав Павлик. – З нашої компанії тільки двоє чоловіків служили в армії, а шестеро взагалі не мали ніякого відношення до військової справи».
Добровольці проходили навчання на полігонах, а після цього – вирушили на фронт.
Поранення і довга реабілітація
Ярослав майже три місяці виконував завдання на Вугледарському напрямку Донеччини. У бою він отримав важке поранення і втратив руку.
«11 листопада 2022 року ми з моїми товаришами пішли у бій, це був населений пункт Павлівка. Там я отримав снайперське поранення, мені відсікло артерію, я наклав турнікет, і ми дуже довго виходили з оточення. В польовому госпиталі мені ампутували руку, потім її переампутували в Дніпрі, а також була реампутація у Вінниці», - згадує чоловік.
Після довгої реабілітації він поїхав на протезування у США. З протезом Ярослав повернувся на фронт і ще рік захищав Україну. Звільнився ветеран тільки влітку минулого року.
Бізнес врятувала дружина
Коли Ярослав прийняв рішення долучитися до війська, його дружині Ользі довелося взяти на себе бізнес, який залишився без більшості працівників.
«Я відправила дітей до мами, і вийшла на роботу. У нас залишився один механік, бухгалтер і я, - згадує жінка. – Автосервіс – це чоловіча справа, але людина може навчитися всього. Нічого нереального немає, треба тільки захотіти».
Ярослав зізнається, що повернутися до цивільного життя було важко, проте допомагала улюблена робота. Наразі найбільшою мотивацією для нього залишається сім’я.
«Хочу сказати усім військовим після поранень та ампутацій – життя продовжується і ви маєте знайти себе у суспільстві. Ми сильна нація і обов’язково переможемо», - впевнений чоловік.
Не тільки бізнес, а й волонтерство
Ветеран не лише виконує замовлення клієнтів, а й безкоштовно допомагає військовим ремонтувати автомобілі. Наразі своєї черги чекає евакуаційна машина, двигун якої не підлягає ремонту. Ярослав знайшов спонсора, який оплатив його вартість, і за роботу із захисників також грошей не візьме.
«Двигун коштує 120 тис. грн. Спонсор придбав його, а ми - безкоштовно встановимо. Після цього машина поїде допомагати військовим в евакуації поранених», - говорить ветеран Ярослав Павлик.
Нагадаємо, військовий Володимир Сербін відкрив дитячий центр та кав’ярню.
Фото: Вінницька ОВА
